Вступ

ОКЗ «Національний літературно-меморіальний музей Г.С.Сковороди» містить низку пам’яток першочергового значення, пов’язаних із життям та діяльністю великого українського філософа, поета, просвітителя Григорія Савича Сковороди: будинок, де він провів останні роки і помер, улюблені місця поета, його могила. У музеї зібрані експонати, що висвітлюють життя і творчість просвітителя, історію вивчення і вшанування його в Україні й у світі. Музей викликає постійну зацікавленість культурної громадськості, є місцем проведення масових культурно-мистецьких та наукових заходів.

Григорій Савич Сковорода – один із найяскравіших представників української культури та філософії Нового часу, великий український мудрець. Його безцінний спадок не втратить своєї актуальності та важливості навіть через століття.

Ювілей з дня народження Г.С. Сковороди (2022 рік) має відзначатися на високому державному рівні, адже гідне пошанування пам’яті українського Першорозума – це критерій нашої культурності, освіченості, національної самоідентифікації.

Для популяризації музею на сучасному етапі, залучення широких мас відвідувачів необхідно модернізувати експозицію, насичити її новітніми засобами.

 І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

  1. Положення визначає порядок та умови проведення Всеукраїнського конкурсу на створення ескізного проекту реекспозиції ОКЗ «Національний-літературно-меморіальний музей Г.С. Сковороди» (далі – Конкурс).
  2. Мета Конкурсу:
  • впровадження новітніх технологій у музейну експозицію, що відповідають вимогам інформаційного суспільства
  • осучаснення методики подачі експозиційного простору
  • поглиблення інтересу до творчої спадщини українського Першорозума
  • розкриття морально-світоглядних, педагогічних принципів, багатого духовного надбання філософа через експозиційні матеріали та техніки
  • формування основ культурного саморозвитку молодого покоління української нації
  • гідне вшанування пам’яті великого філософа з нагоди відзначення 300-ліття від дня народження Г.С. Сковороди у 2022 році
  1. Завдання Конкурсу:
  • шляхом впровадження сучасних технологій (медіаінсталяції, IT-технології, лазерні установки, голографічні зображення, саунд-арт, цифрове мистецтво та ін.) розкрити глибинну та багатосимволічну філософію Григорія Сковороди
  • виявлення та підтримка творчих ініціатив серед талановитих та здібних експозиціонерів

 ІІ. ОРГАНІЗАТОР КОНКУРСУ

 

  1. Організатор Конкурсу – Обласний комунальний заклад «Національний літературно-меморіальний музей Г.С. Сковороди» (далі – Організатор).

2 Координати організатора (адреса): 62241 Харківська область Золочівський район село Сковородинівка вулиця Приозерна, 3. Електронна адреса

skovoroda.m@gmail.com

  1. Організатор Конкурсу несе відповідальність за дотримання умов Конкурсу перед його учасниками, які виконали у встановлені терміни і в повному обсязі умови Конкурсу.

ІІІ. ЖУРІ КОНКУРСУ

  1. Організатор Конкурсу створює Конкурсне журі, до складу якого входять представники зі сфери музеєзнавства, сковородознавства, Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації та інші у кількості, що не перевищує 9 осіб за їх письмовою згодою.
  2. Голова журі та його заступник обираються на першому засіданні журі через таємне голосування простою більшістю голосів. Організатор Конкурсу призначає секретаря журі Конкурсу. Секретар журі Конкурсу бере участь у засіданнях журі без права голосу.
  3. Склад журі затверджується Організатором Конкурсу.
  4. Члени журі Конкурсу:
  • не беруть участь у конкурсі, не консультують учасників та утримуються від публічних заяв до закінчення термінів проведення Конкурсу
  • не мають право розголошувати будь-які відомості, пов’язані з розглядом проєктів й присудження премій
  1. Засідання журі Конкурсу вважається дійсним, якщо у ньому взяло участь 2/3 його складу.
  2. Кожне засідання Конкурсного журі протоколюється секретарем. Протокол підписують голова, заступник та усі члени Конкурсного журі (крім секретаря).
  3. Рішення журі Конкурсу є остаточним. Рішення журі Конкурсу приймається простою більшістю голосів. У разі рівного розподілу голосів, поданих за проєкт, голова журі Конкурсу має право вирішального голосу.
  4. Журі Конкурсу не розглядає пропозиції:
  • відправленні або подані після закінчення встановленого терміну
  • анонімність яких була свідомо порушена;
  • такі, що не відповідають вимогам положення конкурсу.
  1. Засідання Конкурсного журі веде голова, а у разі його відсутності – заступник голови.
  2. До офіційного оголошення переможця організатор конкурсу гарантує, що подані матеріали будуть використовуватися виключно у цілях попередньої оцінки та документування конкурсу, також гарантується їх конфіденційне збереження та нерозголошення перед третіми сторонами.

 ІV. ТЕРМІНИ ПРОВЕДЕННЯ КОНКУРСУ ТА УМОВИ УЧАСТІ

 

  1. Конкурс проводиться в І тур з 10 вересня по 3 грудня 2020 року включно.
  2. Для участі у Конкурсі необхідно заповнити типовий бланк заявки та відправити його на адресу Організатора не пізніше 15 жовтня 2020 р.
  3. 3. Заявки на участь у Конкурсі приймаються від фізичних осіб, що здійснюють чи здійснювали експозиційну, виставкову, художню чи дизайнерську діяльність у сфері культури.
  4. До розгляду приймаються ескізні проєкти, що виконані з використанням сучасних новітніх технологій. Перевага надається заявкам інноваційного та інтерактивного характеру
  5. Вимоги до подання конкурсних проєктів:
  • останній термін подання ескізного проєкту – 25 листопада 2020 року до 15.00
  • учасники мають розробити концепцію експозиції Музею або її частин на основі ескіз-ідеї
  • ескізний проєкт реекспозиції має містити:
    • не менше 3 (трьох) вертикальних планшетів формату А0 з графічними матеріалами у друкованому вигляді та на флеш-носієві у форматі jpg. Друковані планшети подаються на твердій основі
    • текстові матеріали (пояснювальна записка) у друкованому вигляді та на флеш-носієві у форматі word. У пояснювальній записці має бути визначено основну ідею концепції, опис обраних сучасних та новітній технологій
    • оригінальність роботи
    • логіку та повноту викладення матеріалу
    • додаткові матеріали (макет, відео тощо)
    • попередня згода автора на використання проєкту в цілому або в його частині
    • усі написи та підписи на конкурсних проєктах, текстові та додаткові матеріали подаються та виконуються виключно українською мовою
  1. Електронний варіант конкурсної роботи з пояснювальною запискою обов’язково також надсилається на електронну адресу: museum.skovoroda@gmail.com (у темі листа вказати КОНКУРС та шифр поданого ескізного проєкту, що містить не більше 10 знаків).
  2. Під час проведення Конкурсу обробка персональних даних здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про захист персональних даних»

 V. ПРОВЕДЕННЯ КОНКУРСУ

  1. Конкурс проводиться у формі презентації експозиції автором чи авторським колективом (можливе використання аудіо- відеоапаратури).
  2. Критерії оцінки.

Кожна робота, що бере участь у Конкурсі, отримує оцінку Конкурсного Журі за 10-ти бальною шкалою. При оцінці беруться до уваги:

  • професіоналізм методів та форм їх показу  (художньо-оформлювальні засоби, композиційне рішення, музичний супровід, освітлення, безпека, і.т.п.)
  • ефективність презентації (мова експозиції, етикетаж тощо);
  • наявність і характер додаткових матеріалів щодо діяльності музею (установи) – рекламна продукція, фоно- відео- та мультимедійні матеріали та ін.
  • інтерактивність, образність, оригінальність, інноваційний характер експозиції
  • впровадження сучасних технологій (медіаінсталяції, IT-технології, лазерні установки, голографічні зображення, саунд-арт, цифрове мистецтво та ін.)
  1. Підсумки роботи  Журі

За результатами оцінки Журі учасникам Конкурсу присуджуються:

  • Диплом Лауреата Конкурсута Грошова винагорода
  • Диплом Лауреата Конкурсу ІІ ступеня
  • Диплом Лауреата Конкурсу ІІІ ступеня
  • усі учасники Конкурсу отримують Дипломи учасника Конкурсу.
  1. Підсумки Конкурсу оголошуються головою Журі. Дипломи переможцям Конкурсу вручає голова Конкурсного Журі на церемонії оголошення результатів Всеукраїнського конкурсу на створення ескізного проекту реекспозиції ОКЗ «Національний літературно-меморіальний музей Г.С. Сковороди» 3 грудня 2020 року на території Національного комплексу Григорія Сковороди за адресою Харківська область Золочівського району село Сковородинівка вулиця Приозерна, 3.
  2. Робота, що буде обрана переможцем Конкурсу матиме підтримку у інформаційному та рекламному просторі на усіх сторінках у соціальних мережах Музею та Благодійного фонду Дениса Парамонова
  3. Призовий фонд конкурсу складає 62 112 грн. (шістдесят дві тисячі сто дванадцять гривень) та включає всі податки та збори, передбачені чинним законодавством України
  4. У разі присудження Премії колективу авторів усім присвоюються звання Лауреаті Премії, видаються Дипломи Лауреатів Премії, а грошова винагорода розподіляється між ними в рівних долях.

Проєкт 1222548799

«УКРАЇНА – ЩАСТЯ КРАЇНА»

пояснювальна записка до ескізного проєкту реекспозиції

Національного літературно-меморіального музею Г.С. Сковороди

 

Ескізний проєкт реекспозиції Національного літературно-меморіального музею Г.С. Сковороди «УКРАЇНА – ЩАСТЯ КРАЇНА» має на меті змінити експозицію Музею таким чином, щоб звернуть особливу увагу на центральну тему філософії Г.С. Сковороди – тему щастя, яка зараз не має в Музеї належного відображення.

Але є ще і друге, теж дуже важливе завдання проекту, реалізація якого дозволить не тільки більш повно відобразити духовний світ основоположника української філософської думки, але і надати його творчій спадщини практичний зміст, як для кожної людини окремо, так і для людства в цілому, оскільки тема щастя у 2011 р. офіційно визнана центральної темою для всього світового суспільства після прийняття Генеральною Асамблеєю ООН Резолюції 65/309 «Щастя: цілісний підхід до розвитку», в якій йдеться: «Щастя уособлює всю сукупність цілей в області розвитку, сформульованих в Декларації тисячоліття». Прийняття Резолюції призвело до того, що щорічно почала публікуватися Всесвітня доповідь ООН про щастя, в якої для оцінки національного щастя використовуються 6 факторів: ВВП на душу населення, соціальна підтримка, очікувана тривалість життя, свобода громадян самостійно приймати життєво важливі рішення, щедрість і ставлення до корупції (йдеться в цей доповіді і про Україну, яка там не дуже щаслива). 28 червня 2012 року Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію, яка проголошує 20 березня Міжнародним днем щастя.

Але визначення щастя в розумінні доповіді ООН не відповідає тому духовному змісту, який надає феномену щастя Г.С. Сковорода і всі ми, хто вихований на вітчизняному духовному багатстві України. Цій дивний показник щастя, що запропонувала ООН, обумовлений тим, що, як вже було давно відомо, мешканці найбільш багатих у вимірі ВВП країн не є найщасливішими, саме тому сильні цього світу і нав’язали вимірювати щастя за допомогою ВВП.

Такий показник ООН не сприйняла країна, яка ініціювала прийняття Резолюції 65/309, – Королівство Бутан. Але і в Королівстві Бутан щастя вимірюють не безпосередньо, а користуються другорядними показниками, об’єднаними в інтегральний показник Валового національного щастя, що характеризує, зокрема, забезпечення справедливого соціально-економічного розвитку, збереження і розвиток традиційних культурних цінностей, охорону природи і правильне управління країною.

З огляду на цей безлад з головного питання пропонується започаткувати свою українську ініціативу і почати використовувати в Україні свій національний показник щастя, в основу якого положити розуміння щастя Г.С. Сковороди: «Бути щасливим – се значить пізнати себе чи то свою природу, взятись за свою долю і робити своє діло». Слід зазначити, що таким чином Г.С. Сковорода розвинув думку Аристотеля «Щастя можна досягти через реалізацію потенційних талантів людини». Так що таке розуміння щастя не буде новиною і для освіченої Європи. Таким чином, завдяки даної реекспозиції пропонується розповсюдити ініціативу з сковородинівським духовним показником щастя по світу. І в центрі цього процесу повинен стати Національний літературно-меморіальний музей Г.С. Сковороди.

Є ще і трете дуже важливе завдання цього проєкту – просвітництво на тему щастя. Особливе це важливе для наших дітей, які, як і дорослі, зараз в розпачі – що робити, куди бігти, де шукати своє щастя і шо воно таке є – щастя? У чому сенс людського життя? Відповіді на всі ці головні, гострі і болючі питання люді повинні находити саме тут – у Григорія Савича.

І тут поряд з темою щастя невід’ємне постає тема любові, без якої неможливе щастя. «Хіба не любов все поєднує, будує, творить, подібно до того, як ворожість руйнує … Що дає основу? – Любов. Що творить? – Любов. Що зберігає? – Любов, любов. Що дає насолоду? – Любов, любов, початок, середина і кінець, альфа і омега» – так казав Г.С. Сковорода.

Садівник Щастя – так дуже влучно ухопив В. Стадниченко саму суть Г.С. Сковороди. Сподіваємось, що наголос на темах щастя і любові в музейній експозиції не лише дозволить кожній людині відчути «сродство» душі з Г.С. Сковородою і він з хрестоматійного літератора перетвориться на живу людину, що не лише прагнула щастя, а й вказала шлях до нього, але й створить умови для того, щоб кожна людина, що пройшла територією музею, вийшла з нього з саджанцем щастя и любові у серці. Щоб таким чином саме з музею Г.С. Сковороди розпочалося духовне відродження України. Тільки тоді можна бути казати, що Музей виконує ту саму високу місію, яку ніс скрізь все своє життя Г.С. Сковорода.

Без сумніву, що активну участь в роботі Музею повинен взяти на себе Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди. Постать Г.С. Сковороди несе в себе дуже міцній виховний потенціал. Всім своїм життям він стверджував свої погляди на сенс життя людини. Його слово не розходилося з ділом. Як писав Л. Толстой: «Багато в його світогляді є дивовижно близького мені. Я нещодавно ще раз його перечитав. Мені хочеться написати про нього. І я це зроблю. Його біографія мабуть іще краще за його твори, але які гарні й твори».

Г.С. Сковорода – яскравий приклад того, як людина пройшла свій життєвий шлях не зрадивши себе, своєї природи і не зріклась щастя в своєму розумінні, не зійшовши на манівці загальноприйнятного. Ось як пише про непростий життєвий шлях Г.С. Сковороди М.В. Попович: “Сковорода зовсім не шукав того статусу мандрівного бездомного філософа, на який його прирекло життя. Він зумів вижити і навіть бути по-своєму щасливим у тих екстремальних умовах, в яких опинився, не прийнятий ченецьки-професорською громадою до кола своїх. Він нічим не поступився і з гордою гідністю пройшов свій життєвий шлях до кінця, не виказуючи своїх страждань і слабостей”.

Розробка такого комплексного проекту реекспозиції музею потребує формування багатопрофільного творчого колективу, якій бажано створити по завершенню Конкурсу, якщо ідея буде підтримана журі. А на даному етапі пропонуються всього лише 5 ескізів експозицій по території Музею. Вони далекі від досконалості, тут при розробці потрібні спеціалісти з соціальної психології етики, естетики, дизайну …

  1. Ворота.

Дуже гарні нові ворота. Але з погляду на них створюється враження, що за ними –територія язичників, а не Музей Г.С. Сковороди.

Пропонується внести деякі зміни у конструкції воріт.

Заміст сонця, якому поклоняються язичники, розмістити сонячний лік Г.С. Сковороди, якому поклоняються українці.

По верху конструкції воріт написати – Національний літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди.

А на 3-х колонах написати: УКРАЇНА – ЩАСТЯ КРАЇНА. Можна написати і щось інше, і не на колонах, але ЩАСТЯ повинно буті на самому вході і дуже помітно. Воно гріє душу людини. Щоб кожен, хто входить на територію Музею, згадував про щастя і зігрівався думками про нього, також як зігрівається думками про Бога, входячи в Храм.

  1. Вхід у музей.

Зараз над дверима нічого немає. Але за радянських часів всюди було «Ласкаво просимо». Воно теж несло позитив. Ласкаве слово і кішці приємно.

Пропонується розмістити дві ключові цитати Г.С. Сковороди про щастя над дверима, або вверху між колонами, або ще вище – на фронтоні. Хай гріє щастя на вході в Храм.

  1. Дуб

Місце роздумів Г.С. Сковороди. Пропонується розмістити на дубі панно з думками Г.С. Сковороди про щастя, закриваючи при цьому погоріле місце.

  1. 5 Центральна зала Музею

Це приміщення найбільш зручне для спілкування на тему щастя в групах. Для цього в якості поштовху до роздумів на стені розміщується панно з висловленнями відомих людей на тему щастя, а також роздаються учасникам відповідні Анкети щастя, які ті можуть заповнити за бажанням. У разі наявності демонстраційного відеоекрану та комп’ютерного оснащення можливості для дискусії значно поширюються. Це приміщення повинно стати лабораторією як для формування у відвідувачів уявлень про щастя, так і для соціологічного аналізу стану українського суспільства. Можливо, варто створити колекцію письмових, аудіо- та відео – матеріалів «Сковородіани».

Україна – Щастя Країна

АНКЕТА ЩАСТЯ

Шановний відвідувач, Національний літературно-меморіальний музей Г.С. Сковороди, сприймаючи як дороговказ думку Г.С. Сковороди про те, що найвища наука – щастя наука, разом з…системно вивчає стан українського суспільства у вимірі щастя і проводить відповідні соціологічні дослідження, керуючись при цьому алгоритмом щасливого життя від Г.С. Сковороди: «Бути щасливим – се значить пізнати себе чи то свою природу, взятись за свою долю і робити своє діло». Опитування відвідувачів музею проводяться за трьома окремими темами, що стосуються рівня самореалізації людини відповідно у праці, сімейному житті та у дозвіллі. За допомогою додаткового питання про те, що перешкоджає самореалізації, виявляється проблематика, яка вимагає рішення. З підсумками цих досліджень, які оновлюються щотижнево, можливо ознайомитися на сайті музею за адресою _____________________ .

Якщо у Вас є бажання прийняти участь в цьому дослідження, заповнить, будь ласка цю анкету і здайте у відповідну скриньку або працівнику музею. Ми будемо Вам дуже вдячні.

Питання (укажіть відповідь в процентах від 10 до 100) 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100
Чи любите Ви свою роботу (справу)?
Чи щасливі Ви в особистому, сімейному житті?
Чи подобається Вам, як Ви проводите своє дозвілля?
Що перешкоджає вашій повній самореалізації _____________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

1.Ваша стать

[ ] Ч

[ ] Ж

2.Ваш вік

[ ] 18-25

[ ] 25-30

[ ] 30-40

[ ] 40-50

[ ] 40-50

[ ] понад 60

3.Освіта

[ ] Неповна середня

[ ] Середня

[ ] Середня-спеціальна

[ ] Вища

Довідково: нижченаведені цитати взяти з твору Г.С. Сковороди “Дружня розмова про душевний спокій”, наведені Гнатом Хоткевичем у книзі “Григорій Савич Сковорода (український фільософ)”. Х., 1920.

Зміряли ми море, землю, повітря, небеса, потривожили внутрішність земельну ради металів, розмежували планети, повідшукували гори на місяці, найшли невидимих світів нещислиму кількість, будуємо дивовижні машини, засипаємо безодні, зупиняємо воду – Боже, чого ми тільки не вміємо? Чого ми тільки не можемо?

 

Але горе, що при всім тім чогось великого не стає. Нема чогось, чого і назвати не вміємо. Знаємо, що не стає чогось, а що воно таке – не розуміємо. … І се явне нашої души незадоволення чи не позволяє нам догадатися, що всі оті науки не можуть думки нашої наситити. Безодня душевна ними не наповняється…

 

Я наук не хулю, навпаки – я хвалю й найпослідніше ремесло. Але те хули є достойне, що, на сі науки надіючися, забуваємо ми найвищу науку – науку щастя людського, до якої всякому віку, всякій землі, всякому полу і зросту завжди двері відчинені.

 

*   *   *

 

Бути щасливим – се значить пізнати себе чи то свою природу, взятись за свою долю і робити своє діло.

 

 

З повагою,

 

Зобов Марк Іванович,

Голова Асоціації «Духовно-інтелектуальний вибір»

+38 095-886-73-53, mark.zobov@gmail.com,

Проєкт 134679361479

Проєкт 258147369

Проєкт 2512080227

Проєкт 7251208022

Протокол засідання журі